Я, Данило Бойко (народився у 2002 році в Україні) – дієвець культури, дослідник, редактор і медіатор, який працює на перетині сучасного мистецтва, зв’язків з громадськістю та соціальних досліджень. Моя практика ґрунтується на невизначеності як проживаному стані, який формують поколіннєва травма, нестабільні системи знань, війна та вимушені переміщення. Мене цікавить, як люди говорять, мовчать, адаптуються і передають далі, коли чіткі наративи більше не працюють.
У своїй роботі я використовую відео, фотографію, архівні матеріали та перформативні практики, спираючись на польові дослідження, розмови й документальні методи. Для мене прислухатися лежить в основі того, як я працюю: вухо зачіпляється за знайомі та незнайомі мови, за співи хору і фонового шуму, за оголошення у громадському транспорті, за птахів і гулом базарів. Я уважно дивлюся на кіно і фотографію та намагаюсь зважати на те, як виставки відчуваються тілом, а не лише осмислюються розумом.
Зв’язки з громадськістю проходять крізь мою мистецьку і дослідницьку практику як форма медіації: між контекстами, аудиторіями та дисциплінами, сформована редагуванням, уважністю і стриманістю. Мене приваблює робота, яка зміщує увагу, ставить під сумнів домінантні культурні наративи і відкриває простір для інших голосів.
«Антологія невизначеності» є кураторською рамкою, яка відображає цей підхід. Вона поєднує дослідження, воркшопи, публічні дискусії та перформативні формати, аби збирати фрагменти досвіду і давати їм співіснувати. Програма не має на меті розв’язати невизначеність чи напрацювати єдині гайдлайни. Вона створює умови, де сумніви, суперечності й часткове знання лишаються видимими.
Моя позиція лишається відкритою й адаптивною. Її формують питання, люди і контексти, які приносить кожен проєкт, але вона зберігає чітку точку зору.
Щиро,
Данило